Наші Новини
Перегляньте наші останні новини та оновлення
Проценти, які нараховані за борговими зобов’язаннями за операціями з нерезидентами
У рядку 3.1.1 декларації з податку на прибуток у складі збільшуючих різниць відображають проценти, які нараховані за борговими зобов’язаннями за операціями з нерезидентами, відповідно до пп.140.2 ПКУ.
За 2023...
У рядку 3.1.1 декларації з податку на прибуток у складі збільшуючих різниць відображають проценти, які нараховані за борговими зобов’язаннями за операціями з нерезидентами, відповідно до пп.140.2 ПКУ.
За 2023 рік такою є сума перевищення (Сперев) процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, нарахованими в бухгалтерському обліку (СП), понад 30 % суми об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного періоду (ООПП), фінансових витрат за даними фінансової звітності (Вфін) та амортизаційних відрахувань (ПА) за даними податкової звітності звітного (податкового) періоду, в якому відбувається нарахування процентів. У вигляді формули це виглядає так:
Сперев = СП – (ООПП + Вфін + ПА) х 0,3.
Ця різниця розраховується тільки, коли одночасно виконуються дві умови:
1) є боргові зобов’язання (кредит, позика, займ) від будь-яких нерезидентів;
2) розмір цих зобов’язань більше власного капіталу в 3,5 раза.
З метою порівняння величини боргових зобов’язань з величиною власного капіталу беруть їх усереднені (середньоарифметичні на початок і на кінець звітного періоду) значення.
Якщо середнє арифметичне значення власного капіталу на початок і кінець звітного податкового періоду є від’ємним, то слід вважати, що сума боргових зобов’язань, перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 рази (умова для визначення різниці відповідно до пп.140.1 ПКУ виконується).
Об’єкт оподаткування податком на прибуток (ООПП) для визначення збільшуючої процентної різниці беруть без урахування коригування на податкові збитки минулих років (рядок 3.2.4 додатка PI) та самої процентної різниці, яку розраховують.
У разі від’ємного значення суми показників: об’єкта оподаткування податком на прибуток, фінансових витрат і суми податкових амортизаційних відрахувань (ООПП + Вфін + ПА) фінансовий результат збільшується на всю суму нарахованих процентів за борговими зобов’язаннями, які виникли за операціями з нерезидентами.
У разі перевищення суми процентних витрат за контрольованими операціями над рівнем, визначеним за принципом «витягнутої руки», цю різницю за результатами звітного (податкового) року застосовують до процентів у межах рівня «витягнутої руки».
Якщо відсотки не зарахуються в повному обсязі, то 95 % від їх суми можна перенести на наступний рік згідно з пп.140.3 ПКУ (коментар до рядка 3.2.1 додатка РІ).
Якщо платник податку на прибуток у 2023 році перебував на спецЄП, то будуть свої особливості при застосуванні.
Більш детально:
Фінансова звітність та звіт незалежного аудитора за 2023 рік
Фінансову звітність (ФЗ) за 2023 рік подають всі підприємства незалежно від категорії, до якої вони належить (великі, середні, малі та мікро).
Строк подання річної ФЗ за 2023 рік до...
Фінансову звітність (ФЗ) за 2023 рік подають всі підприємства незалежно від категорії, до якої вони належить (великі, середні, малі та мікро).
Строк подання річної ФЗ за 2023 рік до статистики — не пізніше 28.02.2024, до податкової (якщо підприємство є платником податку на прибуток) — не пізніше 29.02.2024.
З 1 січня 2023 року статистичну та фінансову звітність подають до органів Держстату виключно в електронній формі.
При формуванні ФЗ, яка подається одночасно і до податкової, і до статистики, використовуємо формат звітності з першою літерою «S».
ФЗ буває повна і скорочена. Повну ФЗ подають усі підприємства, які застосовують НП(С)БО, крім бюджетних установ і підприємств, що подають скорочену ФЗ. Скорочену за показниками ФЗ (крім МСФЗ-зобов’язаних підприємств) подають: мікропідприємства; малі підприємства; непідприємницькі товариства; представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності. Скорочена ФЗ поділяється на: ФЗ малого підприємства (форми № 1-м і № 2-м) і ФЗ мікропідприємства (форми № 1-мс і № 2-мс).
Юрособи, платники єдиного податку (за ставками 3 % / 5 % та сільгоспЄП), повинні звітувати залежно від своєї бухгалтерської категорії, а не за фактом перебування в лавах спрощенців.
У своїх роз’ясненнях, податківці говорять, що подання додатків до податкової декларації, і в тому числі ФЗ, не за встановленою формою може призвести до невизнання такої декларації податковою звітністю відповідно до п.48.7 ПКУ ст.48 ПКУ.
Яку ФЗ подавати з Декларацією з податку на прибуток?
Платники податку на прибуток (крім юросіб, зобов’язаних оприлюднювати ФЗ) повинні подавати річну фінансову звітність разом з податковою декларацією, тобто за 2023 рік — не пізніше 29 лютого 2024 року. Тобто ця категорія платників податку на прибуток, подає ФЗ відповідно повну або скорочену.
Платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати ФЗ, не пізніше 29.02.2024 разом із річною Декларацією з податку на прибуток, подають податківцям: Баланс (Звіт про фінансовий стан) (форма №1) та Звіт про фінансові результати (Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід) (форма №2), ще не перевірені аудитором. Саме ці дві форми ФЗ і будуть додатком до прибуткової декларації та її невід’ємною частиною.
Повний комплект ФЗ платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати ФЗ, подають податківцям не пізніше 10 червня року, що настає за звітним, тобто за 2023 рік — не пізніше 10.06.2024.
В умовах воєнного стану подати податківцям перевірену аудитором річну ФЗ можна протягом 3 місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Якщо платник податку на прибуток, який зобов’язаний оприлюднювати ФЗ, подав податковому органу у встановлений строк річну декларацію з ФЗ (форми № 1 і № 2), а до моменту оприлюднення ФЗ разом з аудиторським висновком її показники змінилися та вплинули на показники раніше поданої декларації, платник повинен подати УР до річної декларації в строк не пізніше 10 червня наступного за звітним року (п. 50.1 ПКУ). Тобто для звітності за 2023 рік – не пізніше 10 червня 2024 року.
«Збільшуюча» податкова різниця по операціям з «особливими» контрагентами
До платників податку на прибуток, які здійснюють операції (придбання/продажі) з «особливими» нерезидентами, часто надходять запити від податківців з вимогою показати 30 % різницю з податку на прибуток – збільшити...
До платників податку на прибуток, які здійснюють операції (придбання/продажі) з «особливими» нерезидентами, часто надходять запити від податківців з вимогою показати 30 % різницю з податку на прибуток – збільшити фінансовий результат. Багато бухгалтерів і не розуміли, що то за різниця, кричали, що у них не має контрольованих операцій, в дійсності контрольованих може і не бути, а різниці – є.
Що ж то за «звір» такий, контрольованих операцій не має, а різниці є!
Не забуваємо аналізувати імпортні та експортні операції, під час підготовки декларацій з податку на прибуток.
Які рядки декларації заслуговують особливої уваги, якщо у вас ЗЕД-діяльність?
3.1.6.1 Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб — нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Податкового кодексу України (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)
3.1.6.2 Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Податкового кодексу України, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)
3.1.6.3 Розмір різниці між вартістю придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт, послуг та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)
3.1.7 Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 Податкового кодексу України), реалізованих на користь нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (підпункт 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)
3.1.7.1 Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 Податкового кодексу України), реалізованих на користь нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (підпункт 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)
3.1.7.2 Розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (підпункт 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)
У рядку 3.1.6.1 декларації з податку на прибуток (різниця, яка збільшує фінансовий результат) відображають суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт і послуг, придбаних у нерезидента, держава (територія) реєстрації якого входить до Переліку №1045 (Перелік, затверджений постановою КМУ від 27.12.2017) відповідно до пп.140.5.4 ПКУ
У рядку 3.1.6.2 відображають суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт і послуг, придбаних у нерезидентів з особливою організаційно-правовою формою відповідно до пп.140.5.4 ПКУ.
Вирішальні умови для відображення:
1) наявність організаційно-правової форми контрагента-нерезидента в Переліку №480 (Постанова КМУ від 04.07.2017 р.);
2) контрагент-нерезидент не сплачує податок на прибуток (чи корпоративний податок) та/або не є податковим резидентом держави, у якій він зареєстрований юрособою. На думку податківців, ідеться про несплату зазначеного податку саме у звітному періоді. Від нерезидента слід отримати довідку або інший офіційний документ, що підтверджує сплату ним податку на прибуток або корпоративного податку.
Обидві вимоги повинні виконуватися одночасно.
Не підпадають під ці різниці:
1) контрольовані операції;
2) проценти за борговими зобов’язаннями, різниці за якими визначають згідно з п.140.2 ПКУ (рядок 3.1.1 додатка РІ);
3) роялті, різниці за якими встановлені пп.140.5.6 ПКУ (рядок 3.1.8 додатка РІ);
4) операції, за якими суму витрат платник підтверджує за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» (рядок 3.1.6.3 додатка РІ).
Для коригування використовують договірну (контрактну) вартість товарів (робіт, послуг) незалежно від того, відображені витрати в обліку на їх придбання у звітному періоді чи ні.
Ці різниці (3.1.6.1 та 3.1.6.2) розраховують і відображають тільки за підсумками звітного року.
У рядку 3.1.6.3 декларації відображають збільшуючу різницю у тому випадку, коли платник, здійснюючи неконтрольовані операції, передбачені пп. 140.5.4 ПКУ, підтверджуватиме суму витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки». І якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт і послуг, перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», необхідно збільшити фінансовий результат на суму такого перевищення.
Якщо заповнюємо рядок 3.1.6.3 додатка РІ рядки 3.1.6.1 і 3.1.6.2 не заповнюємо.
Ця різниця також відображається лише за підсумками звітного року.
У рядку 3.1.7 відображають суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт і послуг, реалізованих на користь нерезидента, держава (територія) реєстрації якого входить до Переліку №1045 відповідно до пп.140.5.5 ¹ ПКУ.
У рядку 3.1.7.1 відображають суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт і послуг, реалізованих на користь нерезидентів з особливою організаційно-правовою формою відповідно до пп.140.5.5 ¹ ПКУ.
Одночасно повинні бути два фактори:
1) наявність організаційно-правової форми контрагента-нерезидента в Переліку №480;
2) контрагент-нерезидент не сплачує податок на прибуток (чи корпоративний податок) та/або не є податковим резидентом держави, у якій він зареєстрований як юрособа (несплата зазначеного податку саме у звітному періоді).
Від нерезидента слід отримати довідку або інший офіційний документ, що підтверджує сплату ним податку на прибуток або корпоративного податку, і це тоді звільняє нас від різниці.
Не підпадають під ці різниці:
1) контрольовані операції;
2) операції, за якими суму доходів платник підтверджує за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки».
Ці різниці розраховують і відображають лише за підсумками звітного року. 30% – різниці виникають тільки у тих платників податків, які розраховують податкові різниці.
Якщо ви-малодохідник (і відмовились від застосування різниць) – то ви «вільні» від цих різниць.
Як уникнути нарахування різниць?
- Для особливих ОПФ – беремо у нерезидента довідку про підтвердження сплати податку на прибуток.
- Для всіх, коли доходи/витрати підтверджені за цінами за принципом «витягнутої» руки відповідно до ст.39 ПКУ (тобто ТЦУ-документація).